На тлі відносин, що різко загострилися з Росією, у січні міжнародні перевезення Україна відкрила Транскаспійським маршрутом – контейнерний поїзд, що тоді відправився ще з Іллічівська, через 14 днів прибув до Китаю. Тестове відправлення одразу показало кілька основних проблем:
Неготовність України до роботи з Транскаспійського маршруту особливо яскраво виявилася влітку, коли Росія повністю заблокувала перевезення українських товарів до Казахстану , Середню Азію та Китай. Альтернативний маршрут одразу виявився перевантаженим, вагони та великотоннажні автомобілі почали накопичуватися в порту Чорноморська – поромна лінія виявилася неготовою до таких обсягів перевезень. Практично через місяць після залучення додаткових поромів міжнародні вантажоперевезення стабілізувалися. Як кажуть, немає зла без добра – практично найслабша частина Транскаспійського маршруту на сьогоднішній день працює дуже злагоджено. Оптимізму додала і чергова зустріч міжурядової комісії – Китай не лише зацікавлений розвивати міжнародні контейнерні перевезення, а й навіть готовий інвестувати у розвиток відповідної інфраструктури.
До позитивних факторів варто віднести розвиток співпраці з польською залізничною компанією компанії PKP LHS. Це унікальна для Польщі та Європи залізниця, яка має «широкий», 1520 мм стандарт залізничної колії. Це дає можливість українським перевізникам здійснювати вантажні перевезення до Польщі в глиб території майже на 400 км без перевалки вантажів (зміни візків). Вже зараз через Славкув (кінцева станція широкої колії у Польщі) в Україну та СНД йде стійкий вантажопотік. Достоїнством цієї гілки можна віднести і те, що вона будувалася і використовується лише для вантажних перевезень.
У боротьбі за міжнародні перевезення Україна має кілька різних за силою конкурентних маршрутів:
Як видно, не розвиваючи міжнародні перевезення, Україна з контейнерною лінією в/з Китаю вже найближчим часом може виявитися не конкурентоспроможною.