Міжнародні перевезення: Україна та перспективи Шовкового шляху

На тлі відносин, що різко загострилися з Росією, у січні міжнародні перевезення Україна відкрила Транскаспійським маршрутом – контейнерний поїзд, що тоді відправився ще з Іллічівська, через 14 днів прибув до Китаю. Тестове відправлення одразу показало кілька основних проблем:

• вартість доставки вантажів до Китаю – в обхід Росії перевезення обійшлося дорожче майже на 2 тисячі доларів за контейнер
• морський відрізок – Чорне море може піднести сюрпризи, під час першого рейсу пором майже добу через шторм не міг увійти до порту Батумі
• відсутність вантажів – поки Укрзалізниця не готова подати чіткий розклад контейнерної лінії Україна – Китай, відправники вантажу покладаються на відпрацьовані логістичні маршрути. Та ж морська доставка вантажів до Китаю хоч і значно довша за часом, але дешевша, до того ж через українські порти проходить кілька регулярних контейнерних ліній китайських вантажоперевізників.

Неготовність України до роботи з Транскаспійського маршруту особливо яскраво виявилася влітку, коли Росія повністю заблокувала перевезення українських товарів до Казахстану , Середню Азію та Китай. Альтернативний маршрут одразу виявився перевантаженим, вагони та великотоннажні автомобілі почали накопичуватися в порту Чорноморська – поромна лінія виявилася неготовою до таких обсягів перевезень. Практично через місяць після залучення додаткових поромів міжнародні вантажоперевезення стабілізувалися. Як кажуть, немає зла без добра – практично найслабша частина Транскаспійського маршруту на сьогоднішній день працює дуже злагоджено. Оптимізму додала і чергова зустріч міжурядової комісії – Китай не лише зацікавлений розвивати міжнародні контейнерні перевезення, а й навіть готовий інвестувати у розвиток відповідної інфраструктури.

До позитивних факторів варто віднести розвиток співпраці з польською залізничною компанією компанії PKP LHS. Це унікальна для Польщі та Європи залізниця, яка має «широкий», 1520 мм стандарт залізничної колії. Це дає можливість українським перевізникам здійснювати вантажні перевезення до Польщі в глиб території майже на 400 км без перевалки вантажів (зміни візків). Вже зараз через Славкув (кінцева станція широкої колії у Польщі) в Україну та СНД йде стійкий вантажопотік. Достоїнством цієї гілки можна віднести і те, що вона будувалася і використовується лише для вантажних перевезень.

Міжнародні перевезення: Україна та конкуренти

У боротьбі за міжнародні перевезення Україна має кілька різних за силою конкурентних маршрутів:

• традиційний – з Китаю до Казахстану, далі – Росія, Білорусь, Польща. Поки китайці віддають перевагу саме цьому маршруту, його найсильніша сторона – відсутність переправ.
• маршрути через Туреччину обхід Казахстану через Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан і Туркменістан  – це маршрут може стати конкурентом у перспективі, адже він поки не готовий інфраструктурно
• через Туреччину залізницею Баку-Тбілісі-Карс – відкриття намічено вже цього року, хоча його і можуть перенести на початок наступного. Потенційно, міжнародні вантажоперевезення щорічно можуть становитиме до 17 млн ​​тонн. Солідну конкуренцію може становити і Молдова, яка лобіює коридор Іран – Азербайджан – Грузія – Чорне море – Румунія – Молдова – ЄС.

Як видно, не розвиваючи міжнародні перевезення, Україна з контейнерною лінією в/з Китаю вже найближчим часом може виявитися не конкурентоспроможною.