В кінці січня Китай офіційно завив про свій намір розвивати морські вантажоперевезення в Арктичному регіоні. Держрада КНР оприлюднила «Білу книгу про арктичну політику Китаю», основною ідеєю якої є створення Полярного Шовкового шляху. В рамках цієї ініціативи Китай планує розвивати морські вантажоперевезення, створювати нові торговельні шляхи і коридори, зміцнювати торговельні та економічні відносини з країнами арктичного регіону.
Незважаючи на те, що Китай не має в Арктиці своїх територій, в Білій книзі використовується термін «географічна близькість» Піднебесної до полярних областей. Саме це робить Пекін зацікавленою стороною в справах арктичного регіону. Китай вже входить в число 13 держав-спостерігачів Арктичної ради, беручи активну участь у вирішенні глобальних і трансреґіональних проблем, особливо в таких сферах, як навколишнє середовище та зміна клімату, використання фарватерів, наукові дослідження, розвідка природних ресурсів. Китайські вчені вважають, що зміна природних умов в Арктиці безпосередньо впливає на екологічне середовище і кліматичну систему Китаю, зачіпаючи інтереси країни в галузі лісового та сільського господарства, а також рибальства та морського транспорту.
Держрада Китаю проголосила, що Полярний Шовковий шлях стане складовою китайської ініціативи «Пояс і шлях», яка вже включає в себе Морський Шовковий шлях 21 століття і Економічний пояс Шовкового шляху. Морські вантажоперевезення по Північному морському шляху дозволяють значно швидше доставити вантаж з Китаю в країни Європи. Зараз контейнерні перевезення з Китаю в Роттердам транзитом через Суецький канал займають близько 48 днів. У той час як Північним морським шляхом танкер-ваговоз «Крістоф де Маржері», що належить Росії, доставив вантаж до Південної Кореї з Норвегії всього за 15 днів.
Першим китайським вантажним кораблем, який самостійно влітку пройшов по Північному морському шляху, став Yong Sheng компанії COSCO Shipping. Влітку 2017 року морські вантажоперевезення через води Арктики виконали 6 китайських судів. У вересні минулого року китайське судно-дослідник Xue Long пройшло Північно-Західним проходом. Рухаючись уздовж північного узбережжя Канади, воно прибуло в Нью-Йорк з Шанхая на 7 діб швидше, ніж якби рухалося традиційним маршрутом – через Панамський канал. Дослідження показують, що під впливом глобального потепління межа постійних льодів значно відсунулася на північ. На думку китайських дослідників, до 2030 року кораблі зможуть виконувати морські вантажоперевезення навіть взимку без супроводу криголамів.
Морські вантажоперевезення через Арктику – це не тільки можливість скоротити час доставки вантажу з Китаю, вони дозволяють знизити вартість транспортування. Адже в цьому випадку не доведеться оплачувати за транзит по каналах – Суецькому (при плаванні в Європу) або Панамському (при проходженні в східні порти Америки). Крім того, це дозволить диверсифікувати шляхи перевезення вантажів з Китаю. Що особливо актуально для країни в світлі проблем в Південно-Китайському морі і дозволить уникнути морської блокади при несприятливому розвитку ситуації.